- гвинтівка
- [гвиен'т’і/ўка]
-ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -т'і/вок
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
гвинтівка
Смотреть что такое "гвинтівка" в других словарях:
гвинтівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гвинтівка — и, ж. Рушниця, у стволі якої є гвинтова різь … Український тлумачний словник
гвинтівковий — а, е. Прикм. до гвинтівка … Український тлумачний словник
гвинтівочка — и, ж. Зменш. пестл. до гвинтівка … Український тлумачний словник
гвер — гвинтівка … Лемківський Словничок
гвер — Гвер: гвинтівка, рушниця [1] рушниця, гвинтівка [V] гвинтівка [X] рушниця [13;14;22;26;46 1;46 2;IV,VIII] … Толковый украинский словарь
Петроченкова, Валентина Павловна — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/21 ноября 2012. Пока процесс обсуждени … Википедия
відріз — ч. 1) род. у. Дія за знач. відрізати 1 3). •• Го/лову (ру/ку) дава/ти на відрі/з уживається для запевнення когось у правдивості, правильності сказаного. 2) род. а.Кілька метрів тканини на костюм, плаття тощо. 3) род. а. Гвинтівка з відрізаною… … Український тлумачний словник
ґвер — а, ч., зах. Рушниця, гвинтівка … Український тлумачний словник
зброя — ї, ж. 1) Знаряддя для нападу чи оборони. || Сукупність засобів для ведення війни, бою; озброєння. •• Автомати/чна збро/я автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами. Бактеріологі/чна (біологі/чна) збро/я… … Український тлумачний словник
